Зима... Ця пора року звичайно ж асоціюється зі святами... Новий Рік, Різдво, св. Миколай... Від згадки про це зразу ж відчувається запах морозного повітря, мандарин ну і обовязково присутній запах ялинки...
Коли ми були ще дітьми, перед Різдвом дідусь нам розказував цього віршика:
"Ялинка" (О.Олесь)
Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик – плиг!
Став ялинку віднімати.
Я-сюди, а він – туди...
„Не віддам, - кричить, - нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можно гратись:
Порубаєте ліси –
Ніде буде і сховатись.
А у лісі срізь вовки,
І ведміді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-синиці”.
Страшно стало... „Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, -
Я не буду більш ніколи!”
Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.
Прочитавши його тепер, я ще раз поринаю у дитинство і стає так тепло , затишно і надзвичайно добре....
Ці ялиночки не пахнуть, але також створюють лише хороший і святковий настрій. А ще їх можна робити і наряджати в любий час і в любу пору року:)
